eugen.kushnerenko@gmail.com
Украина, г. Чернигов, ул. Коцюбинского, 49/а, оф. 210

Мы в соцсетях:

Моя практикаСтатьиОсновні нововведення в трудовому законодавстві.

21.07.2022

19 липня 2022 року вступили в силу оновлені норми в сфері трудового законодавства. Адже набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Зміни, що вступили в дію, стосуються не лише періоду військового стану та всіх громадян України, які працюють. Тому варто детальніше вивчити існуючі нововведення.

Що з середнім заробітком на час військової служби?

Основним нововведенням, яке турбує багатьох, є позбавлення середнього заробітку на час несення військової служби. До 19 липня 2022 року норма ч.3 ст.119 Кодексу законів про працю передбачала залишення працівнику місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову. Однак тепер законодавець вирішив, що на час військової служби за особою має зберігатися лише місце роботи та посада.

Вказані зміни також стосуються і працівників, які лікуються після отриманих поранень, потрапили в полон або безвісно відсутні. При цьому постає питання про зарахування періоду несення служби до страхового стажу.

Звільнення роботодавця від сплати середнього заробітку означає також по-суті звільнення від сплати ЄСВ. В свою чергу несплата ЄСВ означає те, що працівнику не буде зараховано період до страхового стажу. Маю припущення, що вказане нововведення викличе ряд судових спорів та незадоволення громадян.

Якщо вже заговорили про стаж, то варто сказати, що період військової служби також не входить до стажу, який надає право на щорічну відпустку.

Варто зауважити, що норми починають діяти лише з 19 липня. За увесь час служби до цієї дати, Вам все-таки повинні виплатити середній заробіток.

Положення про відпустки

Нові норми законодавства встановлюють право роботодавця, але ніяк не обов’язок, обмежити надання щорічної основної відпустки 24 календарними днями. Тобто, якщо роботодавець не проти, то Ви можете використовувати стільки днів відпустки, скільки Вам належить. Вказана норма стосується всіх категорій працівників.

Варто сказати, що гарантії виплати компенсації за невикористані дні відпустки залишаються. Більш того, законодавець вказує на важливість їх дотримання.

Зараз також введено можливість взяти відпустку без збереження заробітної плати у період дії воєнного стану строком до 90 днів. Раніше, законодавством строк такої відпустки не було обмежено.

Нові підстави звільнення з роботи:
  • смерть роботодавця-фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою
  • смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим
  • відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль
  • неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов,засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Порядок призупинення трудового договору

Законодавець дав чітке визначення поняттю призупинення трудового договору як тимчасового припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.

Також введено норму про необхідність роботодавця, у разі відновлення дії трудового договору, повідомити про це працівника не пізніше ніж за 10 днів до моменту виходу на роботу. Адже практика показала, що більшість роботодавців давали працівникам максимум 2-3 дні для появи на роботі.

Також на час воєнного стану дещо спрощено процедуру документообігу в сфері трудових відносин. А саме, законодавець дозволив здійснювати документообіг в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, відповідно до законодавства у сфері електронного документообігу. Сподіваємося, що роботодавці та працівники не будуть зловживати таким правом та добросовісно здійснювати документообіг.

Зазначу, що це лише основні та напевно найбільш значимі зміни, які стосуються майже кожного. При цьому є й інші зміни. Якщо Ви вважаєте спірною ситуацію, що виникла, то краще проконсультуватися з приводу змін в законодавстві та правомірності дій іншої сторони.