eugen.kushnerenko@gmail.com
Украина, г. Чернигов, проспект Миру, 12

Ми в соцмережах:

Моя практикаСтатьиЯк звільнитися з військової служби під час воєнного стану?! Контракт 18-24. Поради військового адвоката.

06.03.2023

Підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану визначені в Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу», п.2 ч.4 ст. 26 – визначає ряд підстав для військовослужбовців, призваних під час мобілізації, п.3 ч.5 ст. 26 – визначає ряд підстав для військовослужбовців-контрактників. Відтак, звільнення з військової служби військовослужбовців, у воєнний період, можливе за наявності таких підстав:

а) за віком — у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Граничний вік перебування на військовій службі – 60 років.

б) за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Щоб отримати постанову ВЛК, необхідно пройти медогляд. Для цього військовослужбовцеві необхідно скласти та направити відповідний рапорт на ім’я командира з проханням направити його на медогляд. Далі все залежить від висновку ВЛК. Законодавством передбачений перелік хвороб для звільнення з військової служби. Його закріплено в  Розкладі хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, додаток до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджене наказом Міноборони №402 від 14.08.2008 року. Якщо Ви не згодні з висновком ВЛК, то можна його оскаржити до комісії вищого рівня та в судовому порядку.

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

  • у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
  • у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
  • у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю;
  • військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
  • один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
  • військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

За на наявності вище перелічених, визначених законом підстав, військовослужбовець може звільнитися зі служби на будь якому етапі.

Військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають командиру рапорт та документи, які підтверджують підстави звільнення.

У рапорті на звільнення з військової служби необхідно зазначити:

  • наявні підстави для звільнення зі служби та їх документальне підтвердження;

Звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення. Ця норма є спірною через надмірний формалізм та ускладнену реалізацію. Крім того, додані до рапорту документи принаймні можна засвідчити нотаріально або посвідчити адвокатом. Водночас її слід враховувати, тому не варто подавати документи в простих, ще й неякісних копіях.

  • думка військовослужбовця щодо бажання/небажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
  • погодження на виключення зі списків особового складу військової частини до моменту проведення усіх необхідних розрахунків (необов’язково, за бажанням);
  • районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Готовий рапорт подається безпосередньо командиру, який після розгляду та задоволення рапорту передає своєму, вищестоящому, командиру даний рапорт з відміткою про власне клопотання з даного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті. Лише у разі неприйняття, нерозгляду чи незадоволення рапорту, він подається непрямому, старшому командиру із поясненням причин такої подачі. І так до посадової особи, яка наділена правом звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.

Звільнення військовослужбовців-контрактників, які беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, можливе лише після завершення виконання завдань в інтересах оборони та не пізніше трьох місяців з дня подання рапорту на звільнення з військової служби.

Звільнені з військової служби, зобов’язані в п’ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів за місцем проживання для взяття на військовий облік.

Ще однією пільгою від держави щодо звільнення з військової служби, це звільнення по закінченню контракту для молодих хлопців.

Контракт 18–24 — це програма служби в Збройних силах України для громадян віком від 18 до 24 років, яка передбачає службу строком на один рік із фінансовими, медичними та соціальними гарантіями. За законом № 13574, ухваленим Верховною Радою, військовослужбовці, які завершили службу за цим контрактом під час дії військового стану, отримують 12місячну відстрочку від мобілізації, тобто протягом року після звільнення їх не можуть призвати без добровільної згоди.

Однак завершення строку контракту не гарантує автоматичного звільнення. Процедура звільнення включає подачу рапорту на звільнення до командира частини або відповідного кадрового органу, оформлення всіх внутрішніх документів та перевірку стану військового обліку. Відстрочка від мобілізації починає діяти лише після оформленого та документально підтвердженого звільнення, тому подання рапорту завчасно є критично важливим.

Зазвичай рапорт подають за кілька тижнів до закінчення контракту, щоб мати достатньо часу для перевірки документів, завершення службових процедур і підготовки наказу про звільнення. У рапорті вказується бажана дата звільнення, підстава (закінчення строку контракту) та прохання оформити звільнення у встановленому порядку. Подання рапорту вчасно дозволяє уникнути затримок, правильного оформлення військового обліку, початку відліку 12місячної відстрочки та захисту законних прав.

Своєчасна подача рапорту також дає змогу планувати цивільне життя: навчання, роботу, виїзд за кордон та інші соціальні чи професійні кроки без ризику передчасного залучення до військової служби. Якщо рапорт подати запізно, це може спричинити адміністративні ускладнення, затримку оформлення звільнення та проблеми з мобілізаційним обліком, а також відтермінувати початок відстрочки. Несвоєчасна подача рапорту може призвести до затримки звільнення, втрати відстрочки від мобілізації та адміністративних проблем, тому завжди варто планувати та подавати його заздалегідь.

У цьому випадку спостерігається нерівність між військовослужбовцями, які уклали контракт із Збройними Силами України до 17.05.2024, та тими, хто підписав його після 18.05.2024, оскільки перші можуть звільнитися за власним бажанням після закінчення строку контракту, тоді як другі такої можливості позбавлені. Проте суди, розглядаючи такі випадки, виходять із того, що на момент подання рапорту позивачем уже діяла нова редакція Закону України № 2232-ХІІ, яка гарантувала право військовослужбовця на звільнення у зв’язку із закінченням строку контракту.

Отже, контракт 18–24 гарантує військовослужбовцям соціальні, фінансові та правові пільги, а також захист від мобілізації після завершення служби. Закон і судова практика забезпечують реалізацію цих прав, незалежно від строку укладення контракту, що дозволяє молодим військовослужбовцям планувати своє цивільне життя з упевненістю у захисті своїх законних гарантій.

Якщо залишись питання, то наше АО «Кушнеренко та партнери» допоможе у їх вирішені.