Всі ми чули повідомлення офіційних осадових осіб, з приводу того, що після закінчення строку на оновлення даних, військовозобов’язаних не будуть штрафувати підряд без розбору та усіх.
Крім того, повідомлялось, що матиме місце вибірковий підхід до накладення штрафів (ст. 210 КУпАП), передусім на тих хто вже є «ухилянтами». Хоча тут відкрите питання, кого слід рахувати у «ухилянтами». С точи зору закону, ними є ті, що мають накладення адміністративних штрафів за нез’явлення до ТЦК або за іншим підходом – лише ті, що притягнуті до кримінальної відповідальності по ст. 335 КК України. Варто зазначити, що в ЦК підхід до визначення даного терміну – ширший. До «ухилятнів», згідно позиції ТЦК, може потрапити будь-хто з осіб, що не з’явилися за повісткою та за відсутності штрафу за це, також ті хто вчасно не встали на облік чи не повідомили про зміну місця свого обліку та власне, усі громадяни (передусім чоловіки), що неоновили данні до 16.07.2024 року, — за різними оцінками це майже 6 мільйонів громадян!
Чи можна штрафувати за не оновлення облікових даних після 16.07.2024 року?
Питання наразі відкрите. Звертаю увагу, що Приміткою до статті 210 КУпАП передбачено заборону на накладання штрафів за неоновлення облікових даних, доступ до яких має ТЦК або які можна отримати з загальнодоступних джерел. При цьому, це фактично усі данні, що мають вказувати особи, звертаючись до ТЦК, ЦНАПу чи в додатку Резерв + (ПІБ, число, місяць, рік народження, адреса реєстрації, телефон, інколи імейл).
Звідси випливає висновок, — не можна штрафувати за не оновлення загальнодоступних даних. Проте на практиці все зовсім геть по іншому. Наразі з’являються все частіше і частіше штрафи за неоновлення даних. Це штрафи саме за ст. 210 КУпАП з формулюванням, «… з 31.08.2023 року не з’явився до ….РТЦК та СП для оновлення даних, чим порушив п. 1. 1 Правила військового обліку …»
Таким чином, на практиці маємо зовсім протилежне.
Більше того, якщо звернутися до вимог п. 1.1 Правила військового обліку, то там передбачено лише обов’язок перебувати на військовому обліку за зареєстрованим місцем мешкання (проживання), однак жодної вимоги щодо оновлення даних, чи їх строку не має.
Оскарження.
Єдиним ефективним способом захисту порушеного права в Україні є звернення з позовом до суду. В нашому випадку – до місцевого суду за зареєстрованою адресою правопорушника, в порядку адміністративного судочинства (КАС України).
Строк на звернення – 10 днів з моменту, як ви дізналися або могли дізнатися про накладення на вас штрафу. Належним способом сповіщення особи буде видача особисто під підпис постанови про накладення адміністративного стягнення (17 000 грн.), або надходження повідомлення поштою про це, також сповіщення в Дія, чи списання коштів в якості штрафу.
За таких обставин, не варто гаяти часу, оскільки строки на скарження є досить стислими та адвокату буде ще необхідний час для підготовки матеріалів для судового оскарження, а також можливий попередній збір доказів, чи витребування інформації.