Оскарження відмови у виплаті ОГД за загибель при захисті Батьківщини . Судова практика.
Як відомо, за загибель військового при захисті Батьківщини передбачена одноразова грошова допомога членам сімʼї в розмірі 15 мільйонів гривень.
Проте, особи, коло яких визначено законом, а це родичі першої лінії споріднення, мають на її отримання за певних підстав.
На практиці з колом осіб проблем не має, єдиною категорією справ, що має неоднозначне вирішення, це отримання частки від ОГД цивільній дружині за загиблого військовослужбовця. Однак, за наявності рішення суду про встановлення факту проживання однією сімʼєю, проблем з цим не виникає. Хоча з досвіду маються випадки відмови ТЦК у виплаті ОГД. Хоча судова практика в частині оскарження якої відмови є позитивною та і загалом відмов з даної категорії дуже мало. Оце цей не є масовою проблемою, що потребувала б окремого висвітлення.
Реальною проблемою для при отриманні ОГД для родини загиблого є ситуація, коли особа перебувала в зоні виконання бойових завдань була на позиціях, не порушувала службової дисципліни та в цей час отримала захворювання в наслідок, якого померла.
Рішенням ВЛК установлено, що смерть повʼязана з захистом Батьківщини. Однак, якщо особа загинула внаслідок не отриманого поранення, каліцтва від бойових дій, а саме: через пере захворювання (інфаркт, інсульт, інфекційне зараження тощо), то слід готуватися одо того, що представники ТЦК скористаються колізією у законодавстві, котра не передбачає, як підставу для отримання ОГД, — смерть при захисті Батьківщини.
На буде запропоновано членам родити переписати заяву на отримання іншої ОГД, значно меншої, що надається за смерть при проходженні військової служби, близького 1 мільйону гривень на усіх, замість пʼятнадцяти.
Раджу не поспішати з новою заявою та слід вимагати офіційної відмови у призначенні ОГД в 15 млн.
Так, дійсно в порядку отримання одноразової грошової допомоги прямо не передбачено, як підставу ту обставину, що робити, коли особа при захисті Батьківщини отримала, якусь хворобу, яка в подальшому призвела до смерті.
Звісно, якщо ВЛК не повʼязує її з захистом, то підстав претендувати на 15 млн.гривень, не має, напроти, коли такий звʼязок установлений, — модна говорити про неналежну якість закону.
При розгляді таких спорів та відмови членам родини загиблого у виплаті ОГД, суди посилаються на практику Європейського суду з прав людини. А ЄСПЛ в свою чергу зазначає, що коли якість закону є неналежною, тобто, маються різні норми, що не узгоджуються між собою та призводять до того, що можливе подвійне трактування закону, то має застосовуватися найбільш сприятливе для особи тлумачення закону.
Відповідно, з цього слідують такі висновки: хоч порядок виплати ОГД в підвищеному розмірі передбачає, що право на неї мають члени родини військового, що загинув при відсічі збройної агресії в наслідок поранення, каліцтва, а не захворювання, однак, коли таке захворювання було особою отримано при виконанні бойових завдань (участі у бойових діях) та призвело до смерті, — такий випадок теж підпадає під підстави отримання ОГД в 15 млн. гривень.
Така загалом позиція судів. Звісно варто розуміти- кожний випадок індивідуальний та потребує окремого вивчення та підготовки.
Звертаю увагу, що загальний строк позовної давності з приводу визнання дій субʼєкта владних повноважень в адміністративному судочинстві встановлено в шість місяців, з моменту отримання відмови у виплаті, а тому варто не гаяти часу, і в разі відмови, — звертатися до суду. Оскільки підготовка та збір документів для вирішення спору в суді займе також певного часу.