У період дії воєнного стану в Україні різко зросла кількість відмов у виїзді за кордон та складання протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язані зі спробами незаконного перетину державного кордону. Часто такі дії органів влади викликають у громадян запитання: де межа між законним перетином та порушенням? Що передбачає відповідальність за КУпАП? та Як оскаржити незаконну відмову у перетині кордону?
Згідно з частиною 1 статті 204 КУпАП, спроба незаконного перетину державного кордону України особою, яка не має на це законних підстав, тягне за собою адміністративну відповідальність та штраф або адміністративний арешт. А якщо така спроба здійснюється групою осіб або повторно, то це вже може тягнути за собою кримінальну відповідальність. Однак, у практиці прикордонного контролю часто трапляються ситуації, коли посадові особи прикордонної служби не складають протокол, але відмовляють у перетині кордону без належних підстав. У таких випадках варто знати, що право на виїзд з України може бути обмежене виключно законом, а сама відмова у перетині кордону має бути вмотивованою та оформленою відповідним рішенням. Зокрема, прикордонник зобов’язаний письмово повідомити особу про відмову у перетині державного кордону із зазначенням підстав. Якщо такого документа не надали – це вже є процесуальним порушенням. Крім того, якщо прикордонники посилаються на внутрішні інструкції чи усні розпорядження, слід пам’ятати, що обмеження на виїзд можуть встановлювати лише закон і рішення Кабміну та Верховної Ради.
Що ж робити, якщо Вам незаконно відмовили у виїзді? Насамперед, вимагайте письмову відмову, а далі звертайтесь до суду, адже будь-які дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень, які порушують Ваші права можуть бути оскаржені в суді. Позов до окружного адміністративного суду за місцем знаходження прикордонного органу, що прийняв рішення про відмову. У заяві слід вимагати визнати дії прикордонників протиправними та зобов’язати оформити виїзд, якщо на те немає об’єктивних законних повноважень. Та слід завжди пам’ятати що в таких ситуаціях дуже важливо фіксувати усі події та дії прикордонників: робити фото чи відео затримання, копіювати або фотографувати документи, які Вам видають і зберігати квитки чи інші підтвердження наміру виїзду. Це стане доказовою базою під час оскарження. І якщо Ви потрапили в таку ситуацію, не варто зволікати, адже строк оскарження рішення можливий протягом року з моменту ухвалення рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з ним.
Слід і памятати тещо наразі щаконодавець перебачив навіть кримінальну відпоідальність за перетин кородону у певних випадках для осіб, що не мають на це право.
Так, положення статті 332 Кримінального кодексу України передбачають відповідальність за незаконее переправлення через кордон України. При цьому, більшість розуміє під цим організацію масвого чи разового перетину кордону іншими особами з метою ухилення від мобілізації. ОДнак це не зовсім так. Наразі згідно Єдиного державного реєстру судових рішень до кримінальної відповідальності притягають, приміром, за: фіктивні документи, що дають право на виїзд (фіктивне працевлаштування, шлюб, різного роду довідки, сертфікати) та навіть надання порад на вчинення, чи засобів для цього (човек, маскувальний одяг чи карта з марштрутом) або усуненням перешкод (розчищення загороджувальних засобів тощо).
У разі складнощів або якщо справа стосується загрози притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності радимо звернутися до адвоката.